Кількість українців, які тримають криптоактиви, зростає, а от розуміння, що з ними робити з погляду закону, лишається фрагментарним. Найчастіші запитання однакові: чи треба декларувати, за якою ставкою платити, що показувати банку й чи варто чекати нового закону. Розберімо стан справ станом на середину 2026 року.
Спеціального режиму досі немає
Профільний законопроєкт про віртуальні активи та їх оподаткування пройшов перше читання, однак остаточно ухваленим і чинним він на цей момент не є. Розгляд у другому читанні неодноразово відкладався через значний обсяг зауважень, зокрема щодо узгодження з європейським регламентом MiCA.
Практичний наслідок простий: доки спеціальні норми не запрацювали, дохід фізичної особи від операцій з криптоактивами розглядається за загальними правилами й включається до річного оподатковуваного доходу. До нього застосовується податок на доходи фізичних осіб і військовий збір за чинними ставками. Тобто «правил ще немає, тому й податку немає» — небезпечна логіка.
Що саме створює податковий обов’язок
Ключовий момент, який часто плутають: сам факт володіння монетами податку не породжує. Обов’язок виникає тоді, коли ви отримуєте дохід — продаєте актив за гривню чи іноземну валюту, обмінюєте на інше майно, отримуєте оплату за роботу в криптовалюті. Купівля й тримання активу самі по собі подією для оподаткування не є.
Окремо варто розрізняти операції фізичної особи й діяльність бізнесу. Систематичні операції з ознаками підприємницької діяльності податкова може кваліфікувати інакше, ніж разовий продаж накопиченого портфеля.
Банк і питання про походження коштів
Найчастіше проблема виникає не з податковою, а з банком. Надходження від криптообмінника чи P2P-угоди запускає стандартну процедуру фінансового моніторингу, і клієнта просять підтвердити джерело коштів. Що варто мати заздалегідь:
- виписки з біржі або гаманця, що показують історію придбання та продажу;
- підтвердження початкового джерела коштів, за які купувалися активи;
- документи щодо контрагента, якщо операція проводилася напряму між фізичними особами;
- подану податкову декларацію за відповідний період, якщо дохід уже задекларовано.
Відсутність такого пакета — найпоширеніша причина блокування операції. Причому відновлення доступу до коштів займає значно більше часу, ніж збір документів наперед.
Три ситуації, які плутають найчастіше
Оплата за роботу в криптовалюті. Це не «подарунок від клієнта», а винагорода за виконані роботи чи послуги з відповідними податковими наслідками. Форма розрахунку не змінює природу доходу.
Обмін однієї монети на іншу. Багато хто вважає таку операцію нейтральною, бо гривня в ній не з’являється. Підходи до кваліфікації таких операцій різняться, і саме тому історію обмінів варто зберігати повністю, а не лише останню угоду з виведенням у фіат.
Перекази між власними гаманцями. Переміщення активів між рахунками однієї особи доходом не є, але без документального підтвердження належності обох гаманців довести це складно.
Чого чекати від нового регулювання
Обговорювані підходи передбачають оподаткування саме фінансового результату — різниці між доходом від продажу та витратами на придбання, — а також перехідні правила для активів, набутих до набрання законом чинності. Це логічніша модель, ніж оподаткування всієї суми надходження, але до її запуску орієнтуватися варто на чинні норми, а не на очікувані.
Текст законопроєкту та стадію його розгляду можна відстежити на офіційному порталі Верховної Ради. Питання ж легалізації вже отриманого доходу — окрема практична тема з власними нюансами щодо документального підтвердження; воно розібране детальніше за посиланням.
Мінімум, який варто зробити зараз
Зберігайте історію операцій та підтвердження придбання активів — відновити їх заднім числом після закриття біржі або втрати доступу практично неможливо. Розділяйте особисті й бізнесові операції. І плануйте декларування заздалегідь, а не в останній тиждень перед граничним строком подання декларації.
