У сучасному світі, особливо сучасна агрокомпанія зацікавлені у хмарних рішеннях, адже за наявності в бізнесі будь – яких IT-процесів виникає необхідність у віртуальних серверах. Останнім часом, “хмарні” рішення все активніше використовуються серед представників різних сфер і масштабів бізнесу, проте часто виникають такі питання: як можливо втілити вимоги інформаційної безпеки та захисту в хмарному сховищі? Хто несе відповідальність за дотримання стандартів та виконання умов відповідно до законодавства? Чи є підключення хмарної інфраструктури приводом бути впевненим у збереженні своїх даних?
Як підібрати оптимальне хмарне рішення?
Для того, щоб вірно обрати хмарну інфраструктуру, перш за все, варто орієнтуватись в тому, які завдання повинні вирішитись, адже від завдань, що постають перед бізнесом та об’єму інфраструктури для перенесення інформації, залежать вартість і час, необхідні для переходу в хмару.
У разі, коли попит на обробку даних перевищує можливості локального центру, організаціям доцільно застосовувати хмари для моментального збільшення продуктивності, ефективності, а також задоволення різного роду потреб, що також дає можливість відмовитись від витрат на використання нових серверів, які застосовуються нерегулярно.
Хмарні рішення можна розділити на такі три типи як публічні, приватні та гібридні.
Публічний варіант хмарного сховища полягає у програмному поділі обчислювальних ресурсів між замовниками. Це впливає на потужності, які отримують клієнти.
Для масштабних організацій найбільш оптимальним варіантом є приватна хмара, яка є відокремленою як на програмному, так і на фізичному рівні та надає ресурси винятково для одного клієнта.
Гібридна хмара найкраще підходить для сфер, які працюють з конфіденційними, приватними даними: державний сектор, банки, галузь охорони здоров’я, де інколи виникає необхідність у зберіганні певних даних у локальному сховищі, а менш конфіденційних – у хмарі.
Завдяки цьому типу хмари, компанії отримують безліч переваг, серед яких можливість додаткової гнучкості загальнодоступного сховища для здійснення менш регламентованих обчислювальних задач, разом з тим дотримуючись виконання всіх галузевих вимог.
Яка вартість переходу в хмару і що для цього необхідно?
Перш за все, варто обміркувати й проаналізувати реальну цінність наявних даних та інформації для бізнесу, на основі чого вирішити, що потрібно зберегти, а що – перенести в хмару.
Важливим етапом перед перенесенням даних в хмару є їх оцінка. Кожна компанія повинна її здійснити, незалежно від кількості даних, адже це необхідний для будь-якої організації процес, який сприяє посиленню безпеки, допомагає визначити й усунути зайву інформацію та забезпечує підтримання актуальності методів управління даними.
Хмарний сервіс надає користувачеві інфраструктуру як комплексну послугу, яка реалізується через щомісячний платіж, що помітно зменшує загальні витрати. Така послуга забезпечує безперервність та стабільність роботи, у разі необхідності допомагає збільшувати функції та потужності, а також надає можливість заощадити на інвестиціях у власну серверну інфраструктуру, відмовляючись від покупки та обслуговування серверів, які використовуються тимчасово.
Послуги хмарних провайдерів поділяються на три типи залежно від поставлених задач, потреб і параметрів даних.
IaaS (Infrastructure as a Service) – інфраструктура як послуга, де можна встановлювати будь-яке програмне забезпечення і додатки. Приклад – віртуальна мережа та віртуальні сервери;
PaaS (Platform as a Service) – платформа як послуга, у якій користувач керує програмами, а провайдер несе відповідальність за операційну систему. Сюди належать веб-сервер або база даних;
SaaS (Software as a Service) – програмне забезпечення як послуга. Цей тип послуг полягає у тому, що клієнт використовує додаток, а його налаштуваннями займається провайдер. Прикладом SaaS є електронна пошта або інший офісний додаток.
Хто відповідальний за безпеку даних?
Для того, щоб бути впевненим у безпеці своїх даних, варто укласти договір з сертифікованим хмарним провайдером, адже відповідальність несе саме замовник. Виконання вимог безпеки повинно забезпечуватись вендорами хмарних рішень, які зобов’язані офіційно підтвердити свою відповідність та прийняти вимоги щодо захисту.
Для вдалої співпраці, замовнику, зі свого боку, потрібно розробити технічне завдання, вказавши бажані хмарні послуги, вимоги інформаційної безпеки, що також включає безпеку зв’язку з користувачами або системами за межами хмарної інфраструктури. Клієнт повинен перевірити спектр дії засобів захисту, які надає провайдер та пересвідчитись, наскільки вони задовольняють ступінь його вимог згідно з попередньо розробленими та закріпленими документами.
Застереження клієнтів
Check Point 2020 Cloud Security Report відзвітував, що 68% компаній вважають найбільшою проблемою cloud-сервісів неправильну конфігурацію та налаштування доступу, що ставить під загрозу конфіденційність інформації, спричинюючи численні атаки та витік даних.
Несанкціонований доступ, коли конфіденційну інформацію може отримати людина, яка не має на це прав, займає друге місце (58%) серед загроз для cloud-сервісів.
Застосування скомпрометованих інтерфейсів та API (Application Programming Interface) посідає 3 місце (52%).
Проте, всі проблеми, пов’язані з перенесенням даних в хмару й обставини, що зменшують рівень безпеки, можуть бути вирішені та усунені за умови здійснення правильної організації розгортання хмарної інфраструктури.
Безпека хмарної інфраструктури розділяється на два основних типи: зовнішні (відповідність політиці безпеки, вимоги законодавства, стандартів, органів сертифікації) та внутрішні (прагнення контролювати власні дані, а робочі процеси та інформацію зберігати захищеними).
Успішний цифровий розвиток компанії повинен включати перехід до хмарних рішень. Проте не варто забувати, що не зважаючи на перенесення даних у віртуальну хмару, потрібно постійно оцінювати й приймати рішення по мінімізації ризиків, властивих ІТ-інфраструктурі, здійснювати регулярний пошук і використання новітніх методів управління даними та інформацією.
Андрій Панченко, agriteka.com
