Звідки береться страх стоматолога і як його позбутися, розберемося з цією проблемою.
Страх стоматолога може бути як уроджений так і набутий.
Стоматологічний страх (дентофобія) найчастіше формується внаслідок життєвого досвіду, але є підстави вважати, що може мати вроджені компоненти.
Вроджений страх може бути пов’язаний з кількома факторами:
Генетична схильність
Деякі дослідження показують, що страхи та тривожні розлади можуть мати генетичну основу. Якщо у батьків чи інших близьких родичів є виражена тривожність чи фобії, дитина може успадкувати схильність до тривоги, включаючи страх перед стоматологами.
Пренатальні фактори
Стан матері під час вагітності може проводити емоційний розвиток дитини. Високий рівень стресу чи тривоги у матері може призвести до підвищеної тривожності у дитини, що у майбутньому може проявитися як страхів, включаючи стоматологічні.
Еволюційні механізми
На генетичному рівні можуть існувати захисні механізми, спрямовані на уникнення болю та дискомфорту. У деяких випадках це може виявлятися як вроджена настороженість чи страх перед потенційно болючими процедурами, такими як стоматологічне лікування.
Однак, навіть якщо існує вроджена схильність, важливу роль відіграє середовище, в якому росте дитина, її досвід та виховання. Позитивний досвід взаємодії зі стоматологами у ранньому віці може допомогти мінімізувати або запобігти розвитку дентофобії.
Стоматологічний страх має кілька інших назв, крім дентофобії:
Одонтофобія – один із найпоширеніших синонімів дентофобії. Походить від грецького слова “odous”, що означає “зуб”.
Стоматофобія – цей термін також використовується для позначення страху перед стоматологічним лікуванням від грецького “stoma” (рот).
Дентальна тривога (дентальна фобія) – ці терміни також використовуються для опису страху чи сильного занепокоєння, пов’язаного з візитом до стоматолога.
Стоматологічна тривожність – м’якіший термін, який описує високий рівень занепокоєння перед відвідуванням стоматолога, необов’язково пов’язані з фобією.
Кожна з цих назв підкреслює різні аспекти страху перед стоматологічним лікуванням, але, по суті, вони позначають один і той самий стан.
Набутий страх перед стоматологічним лікуванням (дентофобія) зазвичай формується через кілька основних механізмів:
1. Негативний досвід у минулому
– біль чи дискомфорт. Один із найпоширеніших механізмів — це негативний досвід, пов’язаний із болем чи дискомфортом під час попередніх візитів до стоматолога. Якщо людина пережила хворобливе лікування, це може створити міцну асоціацію між стоматологічними процедурами та болем.
– непрофесійне звернення. Груба чи неетична поведінка стоматолога, нестача емпатії чи уваги до пацієнта можуть посилити страх.
2. Навчання через спостереження
– соціальне навчання. Люди можуть розвинути страх перед стоматологом, спостерігаючи за тим, як інші висловлюють занепокоєння чи страх перед стоматологічними візитами. Це особливо актуально для дітей, які можуть переймати страх батьків або інших дорослих.
– Медійна дія. Фільми, телевізійні шоу або оповідання, що зображують стоматологічні процедури як болючі чи лякаючі, можуть також сприяти формуванню страху.
3. Когнітивні процеси
– Катастрофізація. Деякі люди схильні перебільшувати можливі негативні наслідки стоматологічних процедур, очікуючи найгіршого сценарію. Це може призвести до посилення страху та уникнення відвідувань стоматолога.
– Негативні очікування. Якщо людина заздалегідь передбачає, що візит до стоматолога буде болючим чи неприємним, це може підвищити рівень тривоги та страху.
4. Перенесення тривожності
– Пов’язані страхи. Іноді дентофобія може бути пов’язана з іншими фобіями або розладами тривожними, такими як клаустрофобія (страх замкнутих просторів) або соціальна тривожність. Стоматологічний кабінет, з усіма його звуками, запахами та обладнанням, може спричинити посилення загальної тривоги.
5. Психологічні чинники
– Почуття втрати контролю. Під час стоматологічних процедур пацієнт може почуватися вразливим чи безпорадним, що може посилити страх.
– Чутливість до болю. Люди, які мають високу чутливість до болю або мають низький больовий поріг, можуть відчувати сильніший страх перед стоматологічними процедурами.
Формування дентофобії – це складний процес, в якому можуть брати участь кілька цих механізмів одночасно. Однак розуміння того, як і чому розвивається цей страх, допомагає у розробці стратегій для його подолання.
Подолання стоматологічного страху
Подолання стоматологічного страху (дентофобії) можливе за допомогою різних методів, ефективність яких підтверджена науковими дослідженнями та клінічною практикою.
Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ)
Зміна думок та поведінки. КПТ допомагає пацієнтам розпізнавати та змінювати негативні думки та переконання, пов’язані з відвідуванням стоматолога. Це може включати переоцінку страху перед болем, роботу з катастрофічними думками і поступову зміну поведінки.
Експозиційна терапія. Поступова дія на лякаючі ситуації, такі як відвідування стоматологічного кабінету або навіть просто перегляд фотографій стоматологічних інструментів, може допомогти зменшити страх.
Техніки релаксації
Глибоке дихання та медитація. Ці методи допомагають знизити рівень тривоги перед та під час візиту до стоматолога. Практика глибокого дихання або медитації перед візитом може сприяти розслабленню.
Прогресивна релаксація м’язів. Цей метод включає послідовну напругу і розслаблення різних груп м’язів, що допомагає зменшити фізичну напругу і тривогу.
Медикаментозна терапія
Седація. Застосування седативних препаратів (наприклад, бензодіазепінів) перед або під час стоматологічного лікування може допомогти знизити тривогу та страх.
Знеболюючі препарати. Використання місцевих анестетиків чи інших методів контролю болю може суттєво зменшити страх перед стоматологічними процедурами.
Гіпнотерапія
Занурення у розслаблений стан. Гіпнотерапія може використовуватися для створення стану глибокої релаксації та навіювання позитивних думок, що допомагає пацієнтам справлятися з тривогою та страхом перед стоматологічним лікуванням.
Психологічне консультування
Індивідуальна чи групова терапія. Обговорення своїх страхів із професійним психологом може допомогти пацієнтові зрозуміти та подолати причини страху, а також розробити ефективні стратегії для його зменшення.
Методи відвернення уваги
Музика та відеоконтент. Прослуховування музики або перегляд відео під час процедури можуть відволікти пацієнта та знизити рівень тривоги.
Віртуальна реальність. Деякі стоматологічні кабінети пропонують використання окулярів віртуальної реальності, які занурюють пацієнта у розслаблююче середовище під час лікування.
Десенсибілізація
Поступове знайомство із процесом. Пацієнт може відвідувати стоматолога для короткочасних та неінвазивних процедур (наприклад, огляд без втручання), щоб звикнути до ситуації та знизити рівень страху.
Підтримка та довіра до стоматолога
Емпатія та спілкування. Стоматолог, який активно взаємодіє з пацієнтом, пояснює кожну процедуру та показує турботу, може суттєво знизити страх та тривогу.
Ароматерапія
Використання заспокійливих ароматів. У деяких дослідженнях показано, що такі аромати, як лаванда, можуть зменшити стрес та тривогу у стоматологічному кабінеті.
Ці методи можуть бути використані як окремо, так і в комбінації, залежно від рівня страху та індивідуальних особливостей пацієнта. Ми у себе в клініці використовуємо у разі наявності стоматологічного страху седацію. Пацієнт перебуває у стані медикаментозного сну, тому страх стоматолога повністю нівелюється.
З питання лікування зубів під седацією проконсультуйтеся з вашим стоматологом, є протипоказання.
Автор – Ігор Ігорович Книш, хірург стоматологічної клініки DentalKnysh.
